У гальмівній системі автомобіля немає непотрібних елементів. Кожна деталь відповідає за дію, яка створює ланцюгову реакцію і забезпечує плавну та безпечну зупинку. Гальмівні колодки – не виняток.

Що таке гальмівні колодки?

Автомобілісти їх часто називають черевиками, мабуть тому, що вони “взуваються” на осьову частину коліс. Сьогодні існує два види колодок:

  • дискові;
  • барабанні.

Вони відрізняються конструкцією і можливим навантаженням. Барабанні не призначені для екстреного гальмування на високій швидкості, тому їх частіше ставлять тільки на задні колеса, та й то не на всі автомобілі. Дискові – більш сучасний варіант, здатний витримати велике навантаження. А в авто під час гальмування основний упор йде саме на передню вісь. Особливо, якщо багажник порожній і немає пасажирів на задньому сидінні.
Принцип роботи колодок полягає в тому, що під час натискання на педаль гальма вони притискаються до спеціального диска або барабана і уповільнюють його обертання, тим самим зупиняючи хід коліс. Це якщо простими словами.

Як же влаштовані гальмівні колодки?

По-суті, вони складаються з двох частин: металевої конструкції і фрикційного шару. Саме останній компонент найбільш важливий для якісного гальмування. Власне, знос колодок визначають за його товщиною. мінімально допустимий залишок – від 1,5 до 3 мм.

Фрикційний шар виробники виготовляють шляхом складних хімічних комбінацій різних речовин. І вони ретельно приховують його склад, мабуть, щоб конкуренти не перехопили формулу.

Є 3 види фрикційного шару:

  • з додаванням металевих домішок;
  • органічний (безазбестовий);
  • керамічний.

У кожного з них свої переваги і недоліки. Одні можуть скрипіти при гальмуванні, інші сильно пилять. Але якщо брати до уваги тільки довговічність, варто звернути увагу на металовмісні або керамічні. Вони міцніші, порівняно з органічними, а значить їх можна буде довше експлуатувати без заміни.

Майже всі сучасні гальмівні колодки оснащені датчиками зносу. Вони бувають механічними (видають скрипи під час стирання фрикціону) і автоматичні (на приладовій дошці загоряється значок, який вказує на критичну товщину фрикційного шару).

Як зрозуміти, коли потрібно міняти гальмівні колодки?

  • Перше, на що потрібно орієнтуватися – рекомендації виробника. Як правило, вони пишуть, що перевіряти їх потрібно через кожні 20 – 30 тис. км. пробігу. Пам’ятайте, що передні колодки навантажуються більше, тому їх потрібно міняти частіше за задні.
  • Тип авто: чим масивніший і важчий автомобіль, тим швидше вони зношуються.
  • Умови експлуатації: у місті, наприклад, колодки стиратимуться швидше, тому що педаль гальма ми тиснемо частіше, ніж на трасі. Та й сам стан доріг впливає на інтенсивність і швидкість зношування.
  • Поява сторонніх шумів під час гальмування: скрип, тріск.
  • Збільшення гальмівного шляху: що тонший фрикційний шар, то більше потрібно часу, щоб зупинити хід коліс. Та й педаль сильніше провалюється при натисканні.

Як стиль їзди впливає на знос гальмівних колодок?

Деякі водії тиснуть на педальку гальма у справі і без. У них знос колодок набагато швидший. У тих водіїв, які звикли до розміреного режиму, заздалегідь скидають швидкість – колодки служать роками.

А якщо не міняти гальмівні колодки, що буде?

Пам’ятайте, що колодки – важлива частина гальмівної системи авто. А якщо в ній якась деталь виходить з ладу, всі, хто перебуває в машині, наражають свої життя на небезпеку. Стерта гальмівна колодка за великого навантаження може просто лопнути, розірватися на ходу. Розумієте, що це, як мінімум, призведе до ДТП?

Але шкода заподіюється не тільки пасажирам. Можуть пошкодитися супорти і гальмівний диск. А це збільшить суму витрат під час ремонту.

Коли потрібно перевіряти знос гальмівних колодок?

Щоразу, коли ви перевзуваєте свій автомобіль.

Бережіть автомобіль і себе, краще вчасно перевірити і замінити гальмівні колодки, ніж щоразу ризикувати своїм здоров’ям.